Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Гузи́ця, -ці, ж. Задница.
Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. Бойові жоломійки. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали.
Задешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Скрізь задешевіла горілка.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Зубела, -ли, ж. Узда.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Стерв'яка, -ки, ж. = стерво.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати.
