Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються.
Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. 2) Зоол. Myoxus avellanarius.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный.
2) Неукрощенный, неудержанный.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Присмолити Cм. присмолювати.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Стрів дівку семилітку.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.
