Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лигоминець

Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок. Котл. Ен. III. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИГОМИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИГОМИНЕЦЬ"
Відсотати Cм. відсотувати.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Порозраювати, -раюю, -єш, гл. То-же, что и розраяти, но многихъ.
Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна. ЕЗ. У. 39. Гн. II. 25.
Сірозем, -му, м. Сѣрая земля.
Старший, -а, -е. Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. ЗОЮР. І. 34. Жінки були старші від ґаздів. Гн. І. 88., Ум. старшенький.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИГОМИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.