Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки.
Луск, -ку, м. Трескъ.
Подурманитися, -нюся, -нишся, гл. Прикинуться дуракомъ. Два розумних, а третій називався Ясат-дурень, — значить, він був собі лицарь, да вже так подурманивсь.
Терлиця, -ці, ж.
1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Ум. терличка.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Коні вороненькі ноги утомили.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки.
