Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Води — горобцеві по коліна. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Критичний, -а, -е. Критическій.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга.
Орля, -ля́ти, с. Орленокъ. Молоде орля та вище старого літає. Ум. орля́тко.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Мостила мости жовтими покости.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Пропір, -ру, м. Пропорція, мѣра, доза, порція.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
