Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Инакше нар. = инак. Инакше на.
Копень, -пені, ж. Ледяная сосулька.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Увивати, -ва́ю, -єш, сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Не можеш.... гнізда ввити. 3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. 4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую.
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).
Чхун, -на, м. Много чихающій.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива.
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ.
