Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый.
Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться.
Зябра, -бер, ж. мн.
1) Жабры.
2) Крючья в остях.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Односкладовий, -а, -е. Односложный.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Прикручувати, -чую, -єш, сов. в. прикрутити, -кручу, -тиш, гл.
1) Прикручивать, прикрутить. Навиту пряжу мусить ткач прикручувати.
2) Привинчивать, привинтить.
3) Строго приказывать, приказать. Пійдіть гінця мені кликніте, до мене зараз щоб прийшов, глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шиньок та не зайшов.
4) Притѣснять, притѣснить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
