Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ликуватий

Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИКУВАТИЙ"
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Кудлач, -ча, м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо. Рудч. Ск. І. 22.
Маку́луватий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 185.
Надбіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надібра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. Надбирать, надобрать часть чего.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
Утоплена, -ної, ж. Утопленница. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.