Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ликуватий

Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИКУВАТИЙ"
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.