Аби́-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.

Жа́рений, -а, -е. Жареный. Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене. Ном. № 5557.

Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя. Вх. Зн. 37.

Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.

Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.

Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.

Повислужувати, -жуємо, -єте, гл. 1) Заслужить (о многихъ). 2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома. Славяносерб. у.

Скрушувати, -шую, -єш, сов. в. скруши́ти, -шу́, -шиш, гл. Сокрушать, сокрушить. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою. К. МБ. XI. 146.

Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. ІІІ. 167. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у. 3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.