Женьча́р, -ра, м. = жнець.
Живи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Три дні не живився, а красно дивився. Летить орел сизокрилий у поле живиться. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти).
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Мни́шки, -шок, ж. мн. Вареныя лепешки изъ сыра съ мукой, сырникъ.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор.
Товстоногий, -а, -е. Съ толстыми ногами. Ведмідь товстоногий.
