Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лимариха

Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду. Лис. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИМАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИМАРИХА"
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Кувікати, -каю, -єш, гл. 1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося. Котл. Ен. V. 60. 2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре. Вх. Уг. 248.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Подвигати II, -га́ю, -єш, сов. в. подвигнути, -ну, -неш, гл. Побуждать, побудить, подвигнуть. І чий се дух уста твої подвигнув? К. Іов. 55.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Чічник, -ка, м. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИМАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.