Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зальотник

Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИК"
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Мазі́льниця, -ці, ж. Мазальниця.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка. Мнж. 188.
Поз'їзджати, -джаємо, -єте, гл. Съѣхать, уѣхать (о многихъ). Були річки — повсихали, були кращі — поз'їзджали. Чуб. V. 540.
Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка. Вх. Зн. 63.
Тілесний, -а, -е. Тѣлесный.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЬОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.