Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зальотник

Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИК"
Борсуків, -кова, -ве = борсучий Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи? Шух. І. 232.
Зви́снути Cм. звисати.
Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Непохибно нар. Безошибочно, вѣрно.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЬОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.