Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізник

Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ). Шух. І. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНИК"
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Відпитати Cм. відпитувати.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Духну́ти Cм. духати.
Ле нар. = лем. Желех.
Мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Напру́джувати, -джую, -єш, сов. в. напру́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) = напружувати. Напрудив свої сили. Левиц. КС. 2) Напускать, напустить (о блохахъ).
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Талья, тальян и пр. Cм. талія, таліян и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.