Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл.
1) Сцѣплять, сцѣпить.
2) — руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії.
Ідак, -ка, м. = їдець.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать.
Мали́к, -ка, м. = гамалик.
Мед, -ду, м.
1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»!
2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Ум. меде́ць. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Простучать въ колотушку; прозвонить.
2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову.
Учетверзі нар. Вчетверомъ.
