Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері.
Пооб'їжджати, -джа́ю, -єш, гл. = пооб'їздити.
Пообкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Окутаться (о многихъ). Чого ви так пообкутувалися? Мороз же невеликий.
Псєнник, -ка, м. = гицель.
Спроможність, -вости, ж. = спромога. Не скупість — така спроможність. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була.
Чварахнути, -ну, -неш, гл. Грохнуться, упасть. Чварахнув з коня додолу.
Чемер, -ра, м.
1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер.
2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Cм. чемі́р.
3) Болѣзнь лошадей.
