Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізяний

Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗЯНИЙ"
Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц.
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. І. 201.
Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія. Мир. Пов. II. 41.
Зада́рь нар. = задар. Вх. Зн. 19.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть. Вх. Лем. 418.
Істина, -ни, ж. 1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Камен. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Оги́діти, -дію, -єш, гл. = Оги́днути.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Сукман, -на, м. Суконная верхняя одежда, суконный кафтанъ. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.