Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залома

Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОМА"
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?» Рудч. Ск. II. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛОМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.