Тлумачення / значення слова "ЗАЛУЧАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

залучати

Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. Г. Барв. 355. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Мир. ХРВ. 45. Залучав скотину. Мкр. Г. 55. Гусей або утяток з річки залучити. Мкр. Н. 35. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» Г. Барв. 433. — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити. Макс.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУЧАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. Cм. більмачок.

повністю...

Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.

повністю...

Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. Ном. № 11291. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав. Ном. № 933.

повністю...

Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus. Вх. Лем. 406.

повністю...

Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого. Гол. I. 285.

повністю...

Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.

повністю...

Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.

повністю...

Обскакати Cм. обскакувати.

повністю...

Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій. Ном. № 11370.

повністю...

Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.

повністю...