Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залучати

Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. Г. Барв. 355. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Мир. ХРВ. 45. Залучав скотину. Мкр. Г. 55. Гусей або утяток з річки залучити. Мкр. Н. 35. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» Г. Барв. 433.слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУЧАТИ"
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Нехарний, -а, -е. Неопрятный, нечистый, грязный; безобразный. Як покладуть на голову нехарний чепище, то не пустить погуляти проклятий мужище. Гол. II. 447.
Перестановити Cм. перестановляти.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя. Чуб. V. 358.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.
Поморочити, -чу, -чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Рямця, -ців, мн. Рамка. Мир. ХРВ. 120.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.