Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. 2) Малость, ничтожная вещь.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ).
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий.
Прогварити, -рю́, -риш, гл. = проговорити.
Прошаповалити, -лю, -лиш, гл. Пробыть шерстобитомъ.
Пукас, -са, м. Рыба Rhodeus amarus, горчакъ.
Смітниця, -ці, ж.
1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто.
2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Хварба, -би, ж.
1) = фарба.
2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
