Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Закмітити у голові собі.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Плюгавити, -влю, -виш, гл. = плюганити.
Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье.
