Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кал

Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ). Желех.
Улогий, -а, -е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. уло́га гора. Гора съ некрутымъ подъемомъ. Вх. Зн. 73.
Численність, -ности, ж. Многочисленность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.