Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калина

Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Мет. 93. Ой у лузі на калині зозуля кувала. Мет. 97. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. Чуб. IV. 451. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. КС. 1898. VII. 41. Kolb. І. О5. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Н. п. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Чуб. III. 472. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Н. п. Ой припну я коня коло калиночки. Гол. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі. Чуб. IV. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНА"
Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Засцика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. засця́тися, -цю́ся, -ци́шся, гл. Замачиваться, замочиться (уриной).
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ. Вх. Зн. 20.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Ошукання, -ня, ошуканство, -ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів. Стор. МПр. 71.
Печений, -а, -е. 1) Печеный. печеніший. Болѣе выпеченный. Давайте оте хлібеня, — те печеніше. Черниг. г. 2) Жареный. Печене порося. Рудч. Ск. І. 169. Чорнявая, білявая на вечерю просить; а додому на вечерю, на рибу печену. Чуб. V. 316. 3) печене, -ного = печеня. Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84).
Підлазистий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый.
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Хірхильний, -а, -е. Плутоватый, хитрый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.