Догі́дний, -а, -е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили.
Кулька, -ки, ж. Ум. отъ куля.
1) Шарикъ, 2) Пулька. Кулька — не дулька: як уразить, шо заболить.
3) Массивный глиняный кружокъ съ дырой посрединѣ: раскаленный до красна бросается въ сосудъ съ водой для нагрѣванія послѣдней.
4) Родъ клейма для овецъ въ видѣ пробитаго въ ухѣ круглаго отверстія.
5) Дырочка для застегиванія въ обшлагахъ женской сорочки.
6) Раст. Prunus insititia.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода!
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC.
Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи!
