Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.

Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. Левиц. Пов. 123, 254. От чортова доглядачка! Таки й вздріла. Кв.

Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.

Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.

Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. О. 1861. X. 49. Мраки залягли, мраки йдут. Вх. Зн. 37.

Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Чуб. V. 1108. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку. Kolb. І. 99.

Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.

Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Харьк. г. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. Кіев. г. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. Мил. 124. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. Мил. 124. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Черниг. г. Полт. г. (МУЕ. І. 121; III. 87, 88). Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. Драг. 21. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына. Сумск. у.

Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.

Шеломок, -мка, м. 1) Ум. отъ шелом. 2) Полѣсская лѣтняя шапка изъ толстаго домашняго сукна въ видѣ конуса, усѣченнаго сверху параллельно основанію. Чуб. VII. 413.