Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Ґондзоля́ка, -ки, м. Ув. отъ ґондзоль. Ще собі зуби повибиває ґондзолякою отим.
Кожом'яцтво, -ва, с. Кожевенное ремесло.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Крамарський віз простугонить.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось.
Оподаль нар. Вдали.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
