Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Го́ц, го́ца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Гоца драла, гоца драла.
Доступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. доступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. Коли б мені знайти оселю Божу, і до його престолу доступитись.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. і час нам не змигнеться. Время летитъ.
Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Примазування, -ня, с.
1) Примазыванье чѣмъ.
2) Поправка, подновленіе глиняной обмазки на печи, стѣнахъ.
Репатися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Щоб дійки не репались (у корови).
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Проти нас тюпа чоловік верхи.
