Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники.
Арештува́ння, -ня, с. Арестованіе.
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці.
Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. Вже їго перед паном Богом скаржит.
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
