Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Порисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Начертить (во множествѣ).
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе.
Сталка Cм. сталька.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови.
2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене.
Хісен, -сна, м. = хосен. Який мені з того хісен?
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Грошей багацько, а щастя мало. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Ум. щастячко.
