Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калавур

Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУР"
Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Доте́пре нар. = дотепер.
Забезпе́чити Cм. забезпечувати.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався. Галиц. Вх. Зн. 21.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Чародінник, -ка, м. = чарівник. Шух. І. 43.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.