Бабник, -ка, м.
1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21.
2) = бабинець.
Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг.
Вомісто нар. = замість. Запріг би жида вомісто худоби.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Півквартівка, -ки, ж. = півкварта. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки.
Повисвічувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий.
