Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця.
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу!
Семянин, -на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться.
2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Cм. укладатися.
