Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Колопенник, -ка, м. Конопельник.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Погань, -ні, ж.
1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить.
2) соб. Язычники.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Сварник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Синичка, -ки, ж.
1) Ум. отъ синиця.
2) Раст. Delphinium elatum L.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути.
Топтати, -пчу, -чеш, гл.
1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ.
2) Попирать. Топтати закон. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають.
3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче.
4) Стаптывать (обувь).
5) Оплодотворять (о птицѣ). Когут топче кури.
Чубрик, -ка, м.
1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.
2) = чубок.
