Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.
Важка, -ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ шинки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ.
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный.
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Уразити, -ся. Cм. уражати, -ся.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх?
