Вивіщувати, -щую, -єш, гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала.
Поневірятися, -ряюся, -єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Хвастливий, -а, -е. = хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.
