Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Пропитувати, -тую, -єш, сов. в. пропита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Пропитує..., чого лист той вернувся.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав.
