Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. и 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Нищить як каня. Виглядає, як каня дощу.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку.
Накрути́ти Cм. накручувати.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Поохотити Cм. поохочувати.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Селити, -лю, -лиш, гл. Селить, поселять.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є.
