Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл.
1) Выдалбливать, выдолбить.
2) Выковыривать, выковырять.
3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає.
Замазу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Мере́ндати и мерендзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло.
Позмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и змалювати, но во множествѣ.
Попротоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и протоптати, но во множествѣ. Чоботи шкапові попротоптувані, і пучки видно.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок.
