Валах, -ха, м.
1) Выложенный баранъ.
2) Скопитель жеребцовъ. Ум. валашок.
Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Ладен, -дна, -не Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл.
1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Уже тепер годі за вас підставляти шию.
2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть.
