Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Метли́ця, -ці, ж. = мітлиця. Мої гроші не метлиця. Ум. метличка. А вроди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю без куколю, без метлички, щоб родилися бички, телички.
Поверхниця, -ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу.
2) Попона поверхъ сѣдла. Ум. поверхничка.
Похресниця, -ці, ж. Крестница.
Сягнути Cм. сягати.
Табір, -бору, м. = табор.
