Безщасниця, -ці, ж. Несчастная женщина, обездоленная, неудачница. Ой десь наша безщасниця на чужій стороні.
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання.
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Лакейський, -а, -е. Лакейскій.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав.
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока.
