Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казіння

Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗІННЯ"
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. Полт. г.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його. Чуб. II. 665.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити. К. ЦН. 242.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.