Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі.
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Обвести Cм. обводити.
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили.
Уцюкнути, -ну, -неш, гл.
1) Отрубить.
2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока.
