Булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. За плечима мотався булдимок.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Отчизна, -ни, ж.
1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади.
2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Попробуркуватися, -куємося, -єтеся, гл. Пробудиться (о многихъ). Як тіки попробуркуються пани, тоді біда!
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
