Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каленик

Каленик, -ка, м. Хлѣбъ съ калиновыми ягодами. Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки, рябка, сучку, каленика, натикана. О. 1861. XI. Кухар. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЕНИК"
Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.
Гамазин, -на, м. = гамазея. Підпалюють гамазини з хлібом. Стор. МПр. 80.
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Опоживити Cм. опоживляти.
Отямитися, -млюся, -мишся, гл. Опомниться. Квит.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.