Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний.
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Скинути, -ся. Cм. скидати, -ся.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю.
Цибульний, -а, -е. Луковый. Цибульна головка.
