Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться.
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Згля́дуватися, -дуюся, -єшся, гл. = зглядатися. Ізглядуємосъ, а сміх нас так і бере.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим.
