Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казитися

Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. Ном. № 10801. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали. Котл. Кн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИСЯ"
Бугаювати, -гаюю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме и у роботу не годитиметься. Волч. у.
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313.
Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти. Гн. І. 187.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.