Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казанина

Казанина, -ни, м. Одинъ котелъ, плоховатый котелъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАНИНА"
Вивідати Cм. вивідувати.
Гугна́вий, -а, -е = Гугнявий. Угор.
Заму́чити, -чу, -чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить. Федьк.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Росхитати, -ся. Cм. росхитувати, -ся.
Унівець нар. см. нівець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.