Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кайла

Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙЛА"
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Емблемува́ти, -му́ю, -єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію.... К. XII. 33.
Заги́бнути Cм. загибати.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Кружалко, -ка, с. 1) Ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Трійчичка, -ки, ж. Тройная те́рлиця. Вх. Зн. 71.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЙЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.