Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Также и во мн.: їдна́нки. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ.
Нако́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. наколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) Накалываться, наколоться. 2) Надкалываться, надколоться; трескаться, треснуть. Ото вже лід наколовсь. Горщик наколовсь.
Невчас нар. Не во-время.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали.
Позаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и заправити, но во множествѣ.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають.
