Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кайман

Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Шух. І. 175. Cм. кальман.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙМАН"
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір. Мир. ХРВ. 5.
Ма́шка, -ки, ж. Ласкательное названіе женщины. Кажи, машко! Чого ти соромишся? О. 1861, XI. Кух. 28.
Підвусний, -а, -е. хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Приготувати, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить. Мати йому приготує на цілий день горщок кисілю. Рудч. Ск. II. 85.
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется. Желех.
Шльонський, -а, -е. 1) Силезскій. Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули. Котл. Ен. II. 35. 2) Изъ шерсти или овчины овцы силезской породы. Шльонський кожух. Мнж. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЙМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.