Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе.
Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Замо́чування, -ня, с. Замачиваніе.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Оробина, -ни, ж. = горобина.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Старець старцем, а повагу любить. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі.
Супротивитися, -влюся, -вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться.
