Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчах

Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХ"
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла. Харьк.
Труба, -би, ж. 1) Труба, музыкальный инструментъ. Ісправ мені три труби, да й усі три мідяні. Макс. Ум. трубка, трубонька, трубочка.
Чоботина, -ни, ж. Сапогъ. У єдні чоботині скаче по долині. Ном. заг. № 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧАХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.