Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своєщина

Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄЩИНА"
Бабусин, -на, -не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Ло́мок, -мку, м. Одна изъ двухъ подставокъ въ ткацкомъ станкѣ, на которомъ лежитъ штак. Cм. верстат. Конст. у.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у. МУЕ. III. 24.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЄЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.