Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свічколап

Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧКОЛАП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧКОЛАП"
Брачкий, -а, -е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея. Вас. 157.
ЗсохтиCм. зсихати.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды. Левиц. І.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое. Вас. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЧКОЛАП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.