Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Пазуха, -хи, ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. 2) Cм. ґельґів, сокира. 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Ум. пазушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять.
Скарбовий, -а, -е. Казенный. Скарбові гроші. Скарбові люде. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози?
Хапанина, -ни, ж.
1) Хватанье, расхватыванье.
2) Взяточничество постоянное.
3) Спѣшка, торопливость.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.
