Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

селедець

Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЕДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЕДЕЦЬ"
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Одногорбий, -а, -е. Одногорбый.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Салаш, -ша, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати. Гол. IV. 409. 2) = кошара? На здвига розбірають вівці з салату. МУЕ. III. 48.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕЛЕДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.