Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своєумець

Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄУМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄУМЕЦЬ"
Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл. 1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Виднісінький, -а, -е. Совершенно видный.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Пральник, -ка́, м. = праник.
Розідбати, -ба́ю, -єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Грин. III. 348. Повези та продай, а нам горілочки розідбай. Мил. 164.
Розчепаритися, -рюся, -ришся, гл. = розчепіритися. Угор.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЄУМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.