Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сегельба

Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕГЕЛЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕГЕЛЬБА"
Витеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взобраться, залѣзть. Витеребились аж на піч. Левиц. І. 188.
Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Засла́ти I Cм. засилати.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає. Чуб. V. 25.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕГЕЛЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.