Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сегельба

Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕГЕЛЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕГЕЛЬБА"
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою. Шевч. 455.
Вискаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання. Чуб. V. 490.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕГЕЛЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.