Безбожницьтво, -ва, с. = безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю.
Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Краще нар. Лучше.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Обгравати, -граю, -єш, сов. в. обіграти, -граю, -єш, гл. Обыгрывать, обыграть. Одразу Бабич програвсь, а далі як почав він обгравати того майора.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.