Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сегельба

Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕГЕЛЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕГЕЛЬБА"
Винотока, -ки, ж. Точило для выжимки винограднаго сока. Чоловік викопав винотоку. Єв. Мр. XII.
Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Круглянча, -чати, с. Маленькій круглый горшокъ. Вх. Зн. 30.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429.
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Камен. у. Cм. лупесиння.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕГЕЛЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.