Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своїти

Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЇТИ"
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Рудч. Ск. І. 66. Розшморгнув торбинку. Мнж. 60.
Роспістертися, -струся, -решся, гл. Растянуться, распростереться, лечь. Поки дяк коні то роспріг, то попутав, пан-отець відійшов трохи набік і роспістерся на траві. Также расположиться, занять мѣсто: Понакладали отут на столі, що мені ніяк роспістертися ні з чим. Волч. у.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой. Шейк.
Цуґа, -ґи, ж. 1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки. Чуб. ІІІ. 393. 2) Часть ткац. станка. Cм. верстат. 3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ном. № 7532. Ум. цуґойка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.