Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

святенниця

Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТЕННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТЕННИЦЯ"
Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Увиляти Cм. увилювати.
Фаріон, -на, м. Интриганъ. Шух. І. 33.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯТЕННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.