Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

святенниця

Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТЕННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТЕННИЦЯ"
Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).
Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить. Харьк.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ. Вх. Зн. 13.
Зірк! меж. = зирк!
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Перетижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Провести недѣлю. Желех.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899.
Спрятування, -ня, с. Уборка, приборка. Шух. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯТЕННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.