Вд... Cм. уд....
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Грезе́т, -ту, м. Парча, глазетъ. Глянь на себе: вся в перлах.... грезеті, в оксамиті.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Дістали від гробаря кістку з мерця. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2.
Кісно нар. = тісно. та його́ ще не кісно тре́ба. Да его еще не безотлагательно, не очень нужно.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Потомок, -мка, м.
1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків.
2) соб. Потомство. Свій потомок поучу. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки).
